дичковий

ДИЧКОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до ди́чка.

2. Признач., відведений для вирощування дички.

Під дичкове поле ділянку бажано виділити в низині біля водойм (Озелен. колг. села, 1955, 20).

Значення в інших словниках

1. дичковий — дичко́ви́й прикметник дичкови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дичковий — -ова, -ове. 1》 Прикм. до дичка. 2》 Признач., відведений для вирощування дички.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дичковий — див. дикий  Словник синонімів Вусика