длявість

ДЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж., розм., рідко. Абстр. ім. до для́вий.

Це баріння, і вся ота нудотна длявість його мови, тихоплавність рухів — усе це вже доводило владику замалим не до сказу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 415);

Яким вернувся пізно додому, ліг спати, спав довго, а прокинувшись вранці, почутив уперше лінощі і длявість в тілі (Н.-Лев., І, 1956, 181).

Значення в інших словниках

1. длявість — для́вість іменник жіночого роду повільність; забарність розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. длявість — -вості, ж., розм., рідко. Абстр. ім. до длявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови