длятися
ДЛЯ́ТИСЯ, для́юся, для́єшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися.
Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107);
Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).
Словник української мови (СУМ-11)