добирач

ДОБИРА́Ч, а́, ч. Той, хто добирає, сортує що-небудь.

Кожна [електронно-лічильна машина] замінює трьох добирачів матеріалу (Роб. газ., 29.ІІІ 1966, 2).

Значення в інших словниках

1. добирач — добира́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. добирач — -а, ч. Той, хто добирає, сортує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови