1. Словник української мови в 11 томах

добирач

ДОБИРА́Ч, а́, ч. Той, хто добирає, сортує що-небудь.

Кожна [електронно-лічильна машина] замінює трьох добирачів матеріалу (Роб. газ., 29.ІІІ 1966, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добирач — добира́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. добирач — -а, ч. Той, хто добирає, сортує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови