добиратися
ДОБИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ДОБРА́ТИСЯ і рідко ДІБРА́ТИСЯ, доберу́ся, добере́шся, док.
1. Переборюючи труднощі, нешвидко прибувати куди-небудь, до когось, чогось.
Ось уже добиралися [десятники] до половини гори, потомилися, стали перепочити (Мирний, І, 1954, 257);
Бондаренко товарними поїздами добирався додому (Головко, II, 1957, 456);
Щасливо добралися до своєї держави, поженилися й добре живуть (Калин, Закарп. казки, 1955, 55);
Кармелюк дібрався в Нову Синяву пізньої осені (Кучер, Пов. і опов., 1949, 100);
*Образно. Нехай сей лист добирається до Вас, як сам хоче, а я не чекатиму четвертої адреси (Л. Укр., V, 1956, 175);
// Добиватися потрапити куди-небудь, до когось, чогось.
— Степан знає, чого постить: хоче скоріше до раю добратися! — Еге, так його й пустять (Стельмах, II, 1962, 7);
// Проникати потай куди-небудь, до когось, чогось.
Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що хтось ззаду до кошичка добирається, та й озирнувся (Коцюб., І, 1955, 469);
— Андрію, Андрію, підіймай хлопців. Хтось до стовпів наших добирається (Трубл., 1,1955, 124);
// Натрапляти на що-небудь.
На дво́рі, якось опівдні, Заможний чоловік насипав на рядні Чимало Перлів просушити, Бо в скрині почали жовтіти. «Гляди! — озвався через тин Кум Северин, — Як доберуться Свині — потокмачать [потовкмачать]» (Гл., Вибр., 1957, 204);
[Тьотя Сима:] Матінко! А флакон же в кімнаті лишився, під подушкою. Ану, як хто добереться (Коч., II, 1956, 459);
Баба, йшовши на часок, Впхала в стіл запаси. А Кіндрат шукав книжок І добравсь… до «каси» (С. Ол., Вибр., 1959, 232).
2. Рухаючись у певному напрямі, досягати чого-небудь.
Ось уже довга тінь від очерету простяглася вподовж озера, добирається до бугорка, де грають хлопці (Мирний, IV, 1955, 24);
Щодня з лісів, з ярів прибувала вода, виходила з берегів, затоплювала луки, ..сади, добиралася до хлівів і хат (Шиян, Баланда, 1957, 60);
Кров, насичена киснем, добирається до найдальших цяточок мозку, голова робиться свіжа (Ю. Янов., І, 1958, 606);
// Наближатися, доходити до якого-небудь часу, віку, до якоїсь суми, величини.
Щось гупало, немов у подушку, і промовляло: — Тридцять вісім! — Тридцять дев’ять!.. — Коли діло добиралося до півсотні, чортик перекрутився скільки разів у снігу, зареготався (Вас., І, 1959, 129);
-Адже добираємося вже до дюжини літ по Жовтневій революції, .. п’ятирічку індустріалізації беремося з честю виконати, може, й за чотири роки! (Ле, Міжгір’я, 1953, 349);
// безос.
Уже було пізно, добиралося до півночі (Мирний, IV, 1955, 52).
3. до чого, розм. Поступово, докладаючи зусиль, дізнаватися про що-небудь; дошукуватись до чогось.
Пан Тугаєвич почав говорити так учено і гарно, що всі спочатку дослухалися тільки до його дзвіночка-голосу, а потім лише потроху почали добиратися до надзвоненого (Стельмах, Хліб.., 1959, 377);
Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося… (Рибак, Час.., 1960, 374).
4. до кого-чого, перен., розм. Діставати можливість розправитися з кимось.
— Пан полковий писар щось до нас добирається і так і підгляда, щоб мокрим рядном на нас напасти (Кв.-Осн., II, 1956, 160);
— Завзята дівка!.. Отака може і до вас, Шумейків, добратися, людей на це діло підбити, забрати млина (Шиян, Баланда, 1957, 68);
На щастя, …його не впізнали, а то б дісталось і старому Ратушнякові, і до Когута дібралися б (Цюпа, Назустріч.., 1958, 344).
5. розм. Починати використовувати, вживати що-небудь.
— Доберімось лишень до її наливок та варенухи! (Н.-Лев., III, 1956, 146).
◊ Добира́тися (добра́тися) до душі́ (до се́рця) — проникати (проникнути) в душу (в серце); хвилювати, зворушувати.
Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 23);
Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (Чаб., Тече вода.., 1961, 52);
Добира́тися до ро́зуму — набиратися розуму; розумнішати.
Як почала добиратись до розуму невеличка дитина — Ти [музо] її чарувала своїми чарівними казками (Мирний, V, 1955, 279);
Добира́тися смаку́ — відчувати смак.
У роті в його від випивки мов потерпло — німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому (Мирний, І, 1954, 297);
Добра́тися глу́зду — зрозуміти що-небудь.
Вони [статути] написані ніби санскритом: скільки не розшифровую — ніяк не доберусь глузду (Гончар, Людина.., 1960, 11).
ДОБИРА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок. Пас. до добира́ти 2.
Цеховий організатор добирається з числа найбільш досвідчених членів партії (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 184).
Значення в інших словниках
- добиратися — добира́тися 1 дієслово недоконаного виду з труднощами прибувати куди-небудь рідко добира́тися 2 дієслово недоконаного виду вибиратися Орфографічний словник української мови
- добиратися — (додому) діставатися, ДОБУВАТИСЯ; (потай) підкрадатися; (до чого) наближатися, доходити, досягати чого; (до істини) докопуватися, дошукуватися чого, дізнаватися про. Словник синонімів Караванського
- добиратися — [добиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- добиратися — I -аюся, -аєшся, недок., добратися і рідко дібратися, доберуся, доберешся, док. 1》 Переборюючи труднощі, нешвидко прибувати куди-небудь, до когось, чогось. || Добиватися потрапити куди-небудь, до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добиратися — див. діставатися Словник чужослів Павло Штепа
- добиратися — ДОБИРА́ТИСЯ², а́ється, недок. Пас. до добира́ти 3. У науковій роботі ретельно добирався матеріал, використовувалися пікетаж та шліфування, декоративне оформлення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- добиратися — Добрався, як вовк до кошари. Коли лиха людина дістає нагоду скористати, то не має міри в цьому і робить велику шкоду. Приповідки або українсько-народня філософія
- добиратися — добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Фразеологічний словник української мови
- добиратися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови