добиратися
добира́ти (дохо́дити) / добра́ти (дійти́) смаку́. 1. в чому і без додатка. Відчувати задоволення від їжі, питва. Він хоч і хильнув удвоє більше за двох, але тільки зараз оце починав смаку добирати (Я. Баш); Проценко мовчав, ковтаючи чай .. Він ніяк не доходив смаку (Панас Мирний). добира́тися смаку́. В роті в його від випивки мов потерпло — німіло, він уже не добирався ніякого смаку ні в чому (Панас Мирний). 2. в чому. Поступово захоплюватися чим-небудь; виявляти інтерес, любов до чогось. Любов Прохорівна добрала смаку в науковій праці свого Женічки (Іван Ле).
добира́тися / добра́тися до (сами́х) печіно́к (до живо́го). Завдавати прикрощів, дуже дошкуляти. Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого (Панас Мирний); То Січкар падкий на такі штуки, а він (Варчук) і без них обійшовся б, коли б не чіпали його, не добиралися до печінок (М. Стельмах); — Куди, руда? — кричить Грицько на овечку, що одрізнилась від отари .. вхопити свіжої травиці та хоч крапельку проквасити душу од тієї страшенної пилюги, що до самих печінок добиралася, давила (Панас Мирний); Потім слова швидшають, грубішають .. і знову добрішають, щоб згодом .. добратись до печінок (М. Стельмах).
добира́тися / добра́тися до се́рця (до душі́). 1. чим і без додатка. Глибоко вражати, хвилювати, зворушувати, бентежити. Вона (Христя) чула, як той прикрий погляд пронизував її наскрізь, добирався до серця (Панас Мирний). добира́тися / добра́тися до само́го се́рця. Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик). 2. Добрим ставленням, увагою заслуговувати чиєсь довір’я, викликати на відвертість. Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (М. Чабанівський). 3. Лестощами, догоджаннями, вихваляннями і т. ін. добиватися від когось доброго ставлення, уваги; підлещуватися. — Образи образами, а церква церквою — лисицею добирався до жіночого серця (управитель). — Який тепер у нас батюшка розумний (М. Стельмах); Отак пританцьовуючи і посміхаючись, проголошуючи тости і випиваючи без тостів, Лигун добрався до серця дівчини (М. Чабанівський).
Значення в інших словниках
- добиратися — добира́тися 1 дієслово недоконаного виду з труднощами прибувати куди-небудь рідко добира́тися 2 дієслово недоконаного виду вибиратися Орфографічний словник української мови
- добиратися — (додому) діставатися, ДОБУВАТИСЯ; (потай) підкрадатися; (до чого) наближатися, доходити, досягати чого; (до істини) докопуватися, дошукуватися чого, дізнаватися про. Словник синонімів Караванського
- добиратися — [добиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- добиратися — I -аюся, -аєшся, недок., добратися і рідко дібратися, доберуся, доберешся, док. 1》 Переборюючи труднощі, нешвидко прибувати куди-небудь, до когось, чогось. || Добиватися потрапити куди-небудь, до когось, чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добиратися — див. діставатися Словник чужослів Павло Штепа
- добиратися — ДОБИРА́ТИСЯ², а́ється, недок. Пас. до добира́ти 3. У науковій роботі ретельно добирався матеріал, використовувалися пікетаж та шліфування, декоративне оформлення (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- добиратися — Добрався, як вовк до кошари. Коли лиха людина дістає нагоду скористати, то не має міри в цьому і робить велику шкоду. Приповідки або українсько-народня філософія
- добиратися — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- добиратися — ДОБИРА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ДОБРА́ТИСЯ і рідко ДІБРА́ТИСЯ, доберу́ся, добере́шся, док. 1. Переборюючи труднощі, нешвидко прибувати куди-небудь, до когось, чогось. Словник української мови в 11 томах