добирати

ДОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОБРА́ТИ і рідко ДІБРА́ТИ, доберу́, добере́ш, док., перех. і без додатка.

1. Закінчувати брати, збирати.

— Годі, братця [братці], ..нуте лишень чоловікові поможемо хліб добирати (Мирний, II, 1954,176);

Брала дівка воду, Брала, брала, вибирала, До… ой до дна й не добрала (Укр.. лір. пісні, 1958, 413);

// розм. Доїдати подану страву.

Добирайте кашу (Сл. Гр.);

— Годуйтеся, люди добрі. Прошу добирати капусту (Ле, Вибр., 1939, 48);

//чого. Брати додатково до взятого; доповнювати.

Метнулася [Христина] назад, добрала води, глитнула з сіней свіжого повітря (Мирний, III, 1954, 222);

// Завершувати набирання потрібної кількості чого-небудь.

— Вона, брат, одного бала не добрала (Кучер, Трудна любов, 1960, 253).

2. Вибираючи, знаходити найбільш відповідне; підбирати.

Пішов я в писарі в громаду.. Пишу собі, з людьми братаюсь Та добрих хлопців добираю (Шевч., II, 1953, 64);

Ланка дбає про насіння. Для цих потреб добирають.. добре виповнені качани з цілком достиглим зерном (Ком. Укр., 5, 1958, 18);

Русевич.. днював і ночував у цехах. А чого коштувало йому добрати досвідчені кадри, виховати їх, ..налагодити весь виробничий процес! (Шовк., Інженери, 1956, 160);

Шевченко дібрав з живої мови найкраще, найцінніше (Мовозн., VII, 1949, 32);

*Образно. — Наука добере ключів до всякого замка й одчинить двері до світла й добра (Н.-Лев., І, 1956, 624);

// Вибирати і компонувати за певним принципом, естетичними вимогами.

— Добирайте, серце, убрання, щоб доконечно приставало до лиця (Н.-Лев., IV, 1956, 324);

— Ти, співаючи, на струнах Маєш так перебирати: Ut-fa-lá-sol, fa-mi-ré-sol… Далі можеш сам добрати… (Л. Укр., І, 1951, 372);

// Вишукувати все необхідне для якої-небудь мети.

Юрій Юрійович детально розробив план уроку, добрав потрібну для теми літературу (Донч., V, 1957, 225).

Добра́ти спо́собу — вишукати, знайти спосіб.

Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його поправити — він не міг добрати способу (Вас., І, 1959, 87);

Підприємці теж добрали способу проти страйкарів: вони закривали свої підприємства і людей викидали на вулицю (Смолич, Мир.., 1958, 235).

3. без додатка. Розуміти, усвідомлювати що-небудь.

Хлопці.. перезирнулись, не добираючи, чого це раптом дівчина вирішила запрошувати до себе в гості? (Смолич, Мир.., 1958, 217);

Приснився йому кущ сивих квітів, які.. звуть морозом, і якась жінка — хто саме, так і не дібрав, — з’явилася і зразу ж зникла (Сенч., Опов., 1959, 53).

◊ Добра́ти ді́ла (ума́, то́лку, глу́зду і т. ін.) — зрозуміти, розібрати що-небудь.

В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Григ., Вибр., 1959, 62);

— І що воно таке, ума не доберу.. Вже й горілкою полоскав [зуб], і синій камінь клали. Не бере (Кучер, Трудна любов, 1960, 439);

Тепер війна вже не здавалась йому [Хаєцькому].. незрозумілим страховиськом, що в ньому важко було добрати глузду (Гончар, І, 1954, 377).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добирати — (знаходити щось найвідповідніше) підбирати, підшукувати, (про слова) придумувати. Словник синонімів Полюги
  2. добирати — добира́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. добирати — (рештки) брати, збирати; (кашу) доїдати; (до взятого) доповнювати; (за сортами) сортувати; (кадри) вибирати, обирати, вишукувати, підшукувати, сов. підбирати; ЖМ. розуміти, усвідомлювати. Словник синонімів Караванського
  4. добирати — -аю, -аєш, недок., добрати і рідко дібрати, доберу, добереш, док., перех. і без додатка. 1》 Закінчувати брати, збирати. || розм. Доїдати подану страву. || чого. Брати додатково до взятого; доповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. добирати — див. розуміти Словник синонімів Вусика
  6. добирати — добира́ти / добра́ти ді́ла (ла́ду́). Розбиратися в чомусь. В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Грицько Григоренко); — Так от .. тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу!... Фразеологічний словник української мови
  7. добирати — ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. — Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Словник синонімів української мови