добирати

добира́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добирати — (знаходити щось найвідповідніше) підбирати, підшукувати, (про слова) придумувати. Словник синонімів Полюги
  2. добирати — (рештки) брати, збирати; (кашу) доїдати; (до взятого) доповнювати; (за сортами) сортувати; (кадри) вибирати, обирати, вишукувати, підшукувати, сов. підбирати; ЖМ. розуміти, усвідомлювати. Словник синонімів Караванського
  3. добирати — -аю, -аєш, недок., добрати і рідко дібрати, доберу, добереш, док., перех. і без додатка. 1》 Закінчувати брати, збирати. || розм. Доїдати подану страву. || чого. Брати додатково до взятого; доповнювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добирати — див. розуміти Словник синонімів Вусика
  5. добирати — добира́ти / добра́ти ді́ла (ла́ду́). Розбиратися в чомусь. В хаті справили такий крик, що трудно було добрати діла, хто що говорив і до чого (Грицько Григоренко); — Так от .. тут я щось одразу не розібрала і тепер не доберу ладу!... Фразеологічний словник української мови
  6. добирати — ВИБИРА́ТИ (виділяти за якими-небудь ознаками, відокремлювати від інших істот, предметів), ВІДБИРА́ТИ, ОБИРА́ТИ. — Док.: ви́брати, відібра́ти, обра́ти. Механічно Марта присувала до чоловіка печеню і вибирала кращий шматок (М. Словник синонімів української мови
  7. добирати — ДОБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОБРА́ТИ і рідко ДІБРА́ТИ, доберу́, добере́ш, док., перех. і без додатка. 1. Закінчувати брати, збирати. — Годі, братця [братці], .. Словник української мови в 11 томах