добитися —
доби́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
добитися —
[добитиес'а] доубйус'а, -бйес':а, -бйеимос'а, -бйеитес'а, доубйуц':а
Орфоепічний словник української мови
добитися —
див. добиватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
добитися —
Добився віл браги, тай п’є, хоч і не чує спраги. Дохопився віл до браги, тай п’є, бо не має снаги. П'яниця не має міри у питті горілки.
Приповідки або українсько-народня філософія
добитися —
не доби́тися сло́ва від кого. Не можна, не вдається викликати на розмову кого-небудь, отримати відповідь від кого-небудь. (Ганна:) Ти ходиш сама, блукаєш, як сирітка, не доб’єшся від тебе слова… Скажи-бо, що з тобою? (М. Кропивницький).
Фразеологічний словник української мови
добитися —
ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
добитися —
Добиватися, -ваюся, -єшся сов. в. добитися, -б'юся, -б'єшся, гл. 1) Добиваться, добиться; достигать, достичь чего либо. Багато й Юрусь погубив земляків, добиваючись того права, щоб над обома берегами гетьманувати. К. ЧР. 396.
Словник української мови Грінченка