Словник української мови в 11 томах

доброзвичайність

ДОБРОЗВИЧА́ЙНІСТЬ, ності, ж., заст. Абстр. ім. до доброзвича́йний.

— Я теж дивуюся: старий російський інженер втрачає елементарні поняття доброзвичайності (Ле, Міжгір’я, 1953, 391).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доброзвичайність — доброзвича́йність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. доброзвичайність — -ності, ж., заст. Абстр. ім. до доброзвичайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови