Словник української мови в 11 томах

добромисний

ДОБРОМИ́СНИЙ, а, е, розм., рідко. Який має добрі, щирі наміри.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добромисний — доброми́сний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. добромисний — -а, -е, розм., рідко. Який має добрі, щирі наміри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добромисний — див. доброзичливий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. добромисний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика