добротно

ДОБРО́ТНО. Присл. до добро́тний.

Дядько Федір бабусине замовлення виконав добротно (Ковінька, Кутя.., 1960, 10).

Значення в інших словниках

1. добротно — добро́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. добротно — Присл. до добротний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добротно — див. добре  Словник синонімів Вусика
4. добротно — Добротно нар. Прочно, плотно, надежно.  Словник української мови Грінченка