добротно
ДОБРО́ТНО. Присл. до добро́тний.
Дядько Федір бабусине замовлення виконав добротно (Ковінька, Кутя.., 1960, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добротно — добро́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- добротно — Присл. до добротний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добротно — див. добре Словник синонімів Вусика
- добротно — Добротно нар. Прочно, плотно, надежно. Словник української мови Грінченка