добротний
ДОБРО́ТНИЙ, а, е. Добре зроблений; вигот. з доброго, високоякісного матеріалу; доброякісний.
Немає тут похилих хатин під соломою — виросли добротні будинки під залізом і черепицею (Цюпа, Україна.., 1960, 248);
Біля мене сів літній чоловік у добротному кожусі з сірим каракулевим коміром (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 115);
// Міцний.
Без будь-якої потреби лапнувся [генерал] за зброю на добротних ременях з блискучими латунними пряжками (Ле, Клен. лист, 1960, 99);
Незабаром захекана спиняється [людина] на ганку проти дверей з добротним засувом (Шиян, Баланда, 1957, 61);
// Дуже добрий, високої якості.
Та десятина.. заколосилась, зерна добротного ріку широку, чисту, златоплинну в просторі засіки влила (Гонч., Вибр., 1959, 352);
Там уже висіли нові генеральські шинелі та плащі з чистого й добротного сукна (Кучер, Чорноморці, 1956, 79).
Значення в інших словниках
- добротний — добро́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- добротний — Доброякісний, високоякісний; (стіл) міцний, добрий; (- сукно) цупкий, надійний; добрячий, добрящий. Словник синонімів Караванського
- добротний — -а, -е. Добре зроблений; вигот. з доброго, високоякісного матеріалу; доброякісний. || Міцний. || Дуже добрий, високої якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- добротний — Високосортний, високоякісний, відбірний, гарний, годящий, добренний, добрий, доброякісний, добрячий, елітний, модний, незавалящий, першосортний, пригодний, путній, путящий, хороший Фразеологічні синоніми: вищого гатунку; вищого класу; вищого сорту; екстра класу; першопкюрту Словник синонімів Вусика
- добротний — ДОБРО́ТНИЙ (зроблений добре, з високоякісного матеріалу), ТРИВКИ́Й розм.; ДОБРОЯ́КІСНИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, Я́КІСНИЙ розм. (який цілком задовольняє певні вимоги). — На рами можна й сосну брати, а таку деревину тільки для шаф красивих, добротних... (А. Словник синонімів української мови
- добротний — Добротний, -а, -е Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина. Черном. Словник української мови Грінченка