добротний

ДОБРО́ТНИЙ (зроблений добре, з високоякісного матеріалу), ТРИВКИ́Й розм.; ДОБРОЯ́КІСНИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, Я́КІСНИЙ розм. (який цілком задовольняє певні вимоги). — На рами можна й сосну брати, а таку деревину тільки для шаф красивих, добротних... (А. Шиян); Люди кажуть: нема над мої ложки. І легкі, й зручні, й тривкі (І. Франко); Доброякісна упаковка; Високоякісні лаки; Руди набурив для печі і сірого вапняку, і якісну надвечір плавку зварив важку (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добротний — добро́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. добротний — Доброякісний, високоякісний; (стіл) міцний, добрий; (- сукно) цупкий, надійний; добрячий, добрящий. Словник синонімів Караванського
  3. добротний — -а, -е. Добре зроблений; вигот. з доброго, високоякісного матеріалу; доброякісний. || Міцний. || Дуже добрий, високої якості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добротний — Високосортний, високоякісний, відбірний, гарний, годящий, добренний, добрий, доброякісний, добрячий, елітний, модний, незавалящий, першосортний, пригодний, путній, путящий, хороший Фразеологічні синоніми: вищого гатунку; вищого класу; вищого сорту; екстра класу; першопкюрту Словник синонімів Вусика
  5. добротний — ДОБРО́ТНИЙ, а, е. Добре зроблений; вигот. з доброго, високоякісного матеріалу; доброякісний. Немає тут похилих хатин під соломою — виросли добротні будинки під залізом і черепицею (Цюпа, Україна.. Словник української мови в 11 томах
  6. добротний — Добротний, -а, -е Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина. Черном. Словник української мови Грінченка