1. Словник української мови в 11 томах

добротливий

ДОБРОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що доброду́шний.

Будь щаслива, Добротлива, То й ми в добрі будем (Г.-Арт., Байки.., 1958, 176);

Знехотя, з удавано добротливим буркотінням рушив Повчанський до комори (Тулуб, Людолови, І, 1957, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добротливий — Сумирний, смирний, добросердий, добросердечний, лагідний, ласкавий, злагідний, тихий, несварливий, м'який серцем, р. плохий, сов. добродушний. Словник синонімів Караванського
  2. добротливий — -а, -е, рідко. Те саме, що добродушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добротливий — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  4. добротливий — Добротливий, -а, -е Добродушный, благодушный. Словник української мови Грінченка