Словник української мови в 11 томах

доброякісний

ДОБРОЯ́КІСНИЙ, а, е.

1. Доброї якості; який своєю якістю цілком задовольняє вимоги.

Кожний колгосп і радгосп повинен забезпечити себе доброякісним насінням (Рад. Укр., 22.1 1957, 1);

Першою.. умовою високопродуктивної роботи комбайнів є їх технічна справність, що залежить від своєчасного і доброякісного ремонту (Колг. Укр., 7, 1957, 7).

2. мед. Який не поширюється і піддається виліковуванню; протилежне злоякісний.

∆ Доброя́кісний о́пух; Доброя́кісна пухли́на — пухлина, що не проникає в сусідні тканини.

Доброякісні опухи шкіри.. звичайно не впливають на працездатність (Лікар. експертиза.., 1958, 128).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. доброякісний — доброя́кісний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. доброякісний — -а, -е. 1》 Доброї якості; який своєю якістю цілком задовольняє вимоги. 2》 мед. Який не поширюється і піддається виліковуванню; прот. злоякісний. Доброякісна пухлина — пухлина, що не проникає в сусідні тканини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доброякісний — див. добротний  Словник синонімів Вусика
  4. доброякісний — ДОБРО́ТНИЙ (зроблений добре, з високоякісного матеріалу), ТРИВКИ́Й розм.; ДОБРОЯ́КІСНИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, Я́КІСНИЙ розм. (який цілком задовольняє певні вимоги). — На рами можна й сосну брати, а таку деревину тільки для шаф красивих, добротних... (А.  Словник синонімів української мови