доброчинність

ДОБРОЧИ́ННІСТЬ, ності, ж. Зроблене добро; корисний вчинок.

Подякував панотець за доброчинність і пішов додому (Свидн., Люборацькі, 1955, 15);

Є в нашому суспільстві вищий критерій оцінки всіх доброчинностей людей-— відношення їх діяльності до інтересів комунізму (Талант.., 1958, 170).

Значення в інших словниках

1. доброчинність — доброчи́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. доброчинність — -ності, ж. Зроблене добро; корисний вчинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доброчинність — див. доброта  Словник синонімів Вусика
4. доброчинність — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм.  Словник синонімів української мови
5. доброчинність — Доброчи́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. доброчинність — Доброчинність, -ности ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка