доброчинність —
доброчи́нність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
доброчинність —
-ності, ж. Зроблене добро; корисний вчинок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
доброчинність —
див. доброта
Словник синонімів Вусика
доброчинність —
ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм.
Словник синонімів української мови
доброчинність —
ДОБРОЧИ́ННІСТЬ, ності, ж. Зроблене добро; корисний вчинок. Подякував панотець за доброчинність і пішов додому (Свидн., Люборацькі, 1955, 15); Є в нашому суспільстві вищий критерій оцінки всіх доброчинностей людей-— відношення їх діяльності до інтересів комунізму (Талант.., 1958, 170).
Словник української мови в 11 томах
доброчинність —
Доброчинність, -ности ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка