добурювати

ДОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі.

Тарас добурював останній шпур (Ткач., Плем’я.., 1961, 239);

Не гуляли вони в цей час: працювали.., добурювали там одну розвідувальну свердловину, і вона дала хороший нафтовий фонтан (Роб. газ., 26.11 1964, 2).

Значення в інших словниках

1. добурювати — добу́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. добурювати — -юю, -юєш, недок., добурити, -рю, -риш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови