добурювати
ДОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі.
Тарас добурював останній шпур (Ткач., Плем’я.., 1961, 239);
Не гуляли вони в цей час: працювали.., добурювали там одну розвідувальну свердловину, і вона дала хороший нафтовий фонтан (Роб. газ., 26.11 1964, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- добурювати — добу́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- добурювати — -юю, -юєш, недок., добурити, -рю, -риш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови