1. Орфографічний словник української мови

добурювати

добу́рювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добурювати — -юю, -юєш, недок., добурити, -рю, -риш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. добурювати — ДОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі. Тарас добурював останній шпур (Ткач., Плем’я.., 1961, 239); Не гуляли вони в цей час: працювали.. Словник української мови в 11 томах