1. Великий тлумачний словник сучасної мови

добурювати

добу́рювати

-юю, -юєш, недок., добурити, -рю, -риш, док., перех.

Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добурювати — добу́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добурювати — ДОБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОБУРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Закінчувати бурити; бурити до кінця, до певної межі. Тарас добурював останній шпур (Ткач., Плем’я.., 1961, 239); Не гуляли вони в цей час: працювали.. Словник української мови в 11 томах