добурити

добури́ти

див. добурювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добурити — добури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. добурити — ДОБУРИ́ТИ див. добу́рювати. Словник української мови в 11 томах