добілений

ДОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до добіли́ти.

Стіна чільна уже добілена вся, на вітрі й сонці просихає (Веч. Київ, 21.11 1961, 3).

Значення в інших словниках

1. добілений — добі́лений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. добілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до добілити.  Великий тлумачний словник сучасної мови