1. Словник української мови в 11 томах

добілений

ДОБІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до добіли́ти.

Стіна чільна уже добілена вся, на вітрі й сонці просихає (Веч. Київ, 21.11 1961, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добілений — добі́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. добілений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до добілити. Великий тлумачний словник сучасної мови