добіла

ДОБІ́ЛА, присл., рідко.

1. До білого кольору.

Над усім стовбичив у прекумедній поставі добіла виварений.. кістяк (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 496).

2. До білого жару.

Розпекли добіла дріт — Очі вмив гарячий піт… (Мал., II, 1956, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. добіла — добі́ла прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. добіла — присл., рідко. 1》 До білого кольору. 2》 До білого жару. Великий тлумачний словник сучасної мови