доважок

ДОВА́ЖОК, жка, ч., розм.

1. Те, що додається до чого-небудь для повної ваги.

Хліб з доважком.

2. перен. Те, що є додатком (перев. зайвим, непотрібним) до чого-небудь.

На догоду схемі конфлікт часто буває одноманітний, надмірно ускладнений, тобто так, як у житті, але ще з якимось доважком, який свідчить, що тут є якісь пережитки минулого сюжетоскладання (Довж., III, 1960, 235).

Значення в інших словниках

1. доважок — дова́жок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. доважок — -жка, ч., розм. 1》 Те, що додається до чого-небудь для повної ваги. Хліб із доважком. 2》 перен. Те, що є додатком (перев. зайвим, непотрібним) до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доважок — ДОДА́ТОК (те, що додається до чого-небудь, доповнює щось), ДОПО́ВНЕННЯ, ДОВЕ́РШЕННЯ, ПРИДА́ТОК, ДОДА́ЧА розм., ПРИДА́ЧА розм., ПРИВІ́СОК розм., ГАК розм., ПРИЧИ́НОК зах.; ДОВА́ЖОК розм. (перев. про щось зайве, непотрібне).  Словник синонімів української мови
4. доважок — Доважок, -жку м. Довѣсокъ.  Словник української мови Грінченка