довговічність
ДОВГОВІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до довгові́чний.
З усіх комедій і драм Квітки тільки «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» здобули собі довговічність на сцені (Фр., XVI, 1955, 228);
Таксатор почав доводити молодій лісничисі про переваги життя в лісі, про довговічність людей, які живуть серед природи (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 83);
Лісова рослинність — дерева і кущі — відрізняється від інших представників рослинного світу високим зростом і довговічністю (Хлібороб Укр., 11, 1967, 6).
Словник української мови (СУМ-11)