Словник української мови в 11 томах

довгокрилий

ДОВГОКРИ́ЛИЙ, а, е. З довгими крилами.

Жалібно заскиглила довгокрила чайка (Панч, І, 1956, 72).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. довгокрилий — довгокри́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. довгокрилий — -а, -е. З довгими крилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгокрилий — див. довгий  Словник синонімів Вусика