довголистий

ДОВГОЛИ́СТИЙ, а, е. З довгим листям.

Іван розповідав, Як човен запливав між довголисті трави (Рильський, Поеми, 1957, 213).

Значення в інших словниках

1. довголистий — довголи́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довголистий — -а, -е. З довгим листям.  Великий тлумачний словник сучасної мови