довгоносик

ДОВГОНО́СИК, а, ч. Комаха родини жуків з довгими хоботками; небезпечний шкідник рослин.

Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам (Коп., Подарунок, 1956, 84);

Широке використання в боротьбі з комахами деяких інсектицидів, зокрема ДДТ, дало змогу майже повністю ліквідувати таку небезпечну групу шкідників, як садові довгоносики (Колг. Укр., 2, 1957, 35).

Значення в інших словниках

1. довгоносик — довгоно́сик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. довгоносик — -а, ч. Комаха родини жуків із довгими хоботками; небезпечний шкідник рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довгоносик — ДОВГОНО́СИК (комаха — шкідник рослин), СЛО́НИК, СВИ́НКА розм. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Дівчинка стукала обережно по стовбурах дерев, і падали на розстелене рядно, удаючи мертвих, казарки і слоники (О.  Словник синонімів української мови
4. довгоносик — Довгоносик, -ка м. насѣк. Носатикъ. Закр.  Словник української мови Грінченка