довгоносик

довгоно́сик

-а, ч.

Комаха родини жуків із довгими хоботками; небезпечний шкідник рослин.

Значення в інших словниках

1. довгоносик — довгоно́сик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. довгоносик — ДОВГОНО́СИК (комаха — шкідник рослин), СЛО́НИК, СВИ́НКА розм. Ненажерний довгоносик поїда молодий буряк (К. Гордієнко); Дівчинка стукала обережно по стовбурах дерев, і падали на розстелене рядно, удаючи мертвих, казарки і слоники (О.  Словник синонімів української мови
3. довгоносик — ДОВГОНО́СИК, а, ч. Комаха родини жуків з довгими хоботками; небезпечний шкідник рослин. Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам (Коп.  Словник української мови в 11 томах
4. довгоносик — Довгоносик, -ка м. насѣк. Носатикъ. Закр.  Словник української мови Грінченка