довготривалий
ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, а, е. Який довго триває, існує і т. ін.; довгочасний.
Хліб засихає на полі, спалений довготривалою спекою (Кол., Терен.., 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, а, е. Який довго триває, існує і т. ін.; довгочасний.
Хліб засихає на полі, спалений довготривалою спекою (Кол., Терен.., 1959, 52).
Словник української мови (СУМ-11)