довготривалий
ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, а, е. Який довго триває, існує і т. ін.; довгочасний.
Хліб засихає на полі, спалений довготривалою спекою (Кол., Терен.., 1959, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довготривалий — довготрива́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- довготривалий — Тривалий, довгочасний, довгий; пор. ДОВГОВІЧНИЙ. Словник синонімів Караванського
- довготривалий — [доўготриевалией] м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- довготривалий — -а, -е. Який довго триває, існує і т. ін.; довгочасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довготривалий — ТРИВА́ЛИЙ (який довго тривав або триває), ДО́ВГИЙ, ДОВГЕ́НЬКИЙ розм., ДОВГОТРИВА́ЛИЙ, ДОВГОЧА́СНИЙ, ДОВГОВІ́ЧНИЙ, ДОВГОТЕРМІНО́ВИЙ, ДОВГОСТРОКО́ВИЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ (БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ), ЗАТЯЖНИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ПРОДО́ВЖНИЙ розм., ПРОТЯЖНИЙ діал. Словник синонімів української мови