довгочасність
ДОВГОЧА́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до довгоча́сний.
Механік, заряджаючи літачок пальним, влив у нього стільки бензину, ніби льотчик збирався побивати рекорд на довгочасність перебування в повітрі (Трубл., II, 1955, 295).
Словник української мови (СУМ-11)