довгошерстий

ДОВГОШЕ́РСТИЙ, а, е. З довгою шерстю.

На голові його був масивний довгошерстий капелюх (Ряб., Золототисячник, 1948, 25).

Значення в інших словниках

1. довгошерстий — довгоше́рстий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. довгошерстий — -а, -е. З довгою шерстю. Довгошерста такса — собака, що належить до групи мисливських норних низькорослих собак з короткими ногами і розвиненою мускулатурою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довгошерстий — Довгововний  Словник чужослів Павло Штепа
4. довгошерстий — див. довгий  Словник синонімів Вусика
5. довгошерстий — Довгошерстий, -а, -е Длинношерстный.  Словник української мови Грінченка