договорити —
договори́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
договорити —
[договоритие] -воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт'
Орфоепічний словник української мови
договорити —
див. договорювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
договорити —
НАЙМА́ТИ (приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату), БРА́ТИ розм., ГОДИ́ТИ діал.; НАБИРА́ТИ (певну кількість); ПІДРЯДЖА́ТИ, ДОГОВО́РЮВАТИ розм., РЯДИ́ТИ заст., ЗРЯДЖА́ТИ діал., ПОРЯДЖА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
договорити —
Договорити, -ся см. договорювати, -ся.
Словник української мови Грінченка