Великий тлумачний словник сучасної мови

договорити

договори́ти

див. договорювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. договорити — договори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. договорити — [договоритие] -воур'у, -ориеш; нак. -ри, -воур'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. договорити — НАЙМА́ТИ (приймати для виконання якої-небудь роботи за певне винагородження, за плату), БРА́ТИ розм., ГОДИ́ТИ діал.; НАБИРА́ТИ (певну кількість); ПІДРЯДЖА́ТИ, ДОГОВО́РЮВАТИ розм., РЯДИ́ТИ заст., ЗРЯДЖА́ТИ діал., ПОРЯДЖА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. договорити — ДОГОВОРИ́ТИ див. догово́рювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. договорити — Договорити, -ся см. договорювати, -ся.  Словник української мови Грінченка