догола
ДО́ГОЛА́, присл. До того стану, коли зовсім скидається вся одежа.
Цар Аггей.. зіскочив з коня, розібрався догола, взяв на себе лук і стріли і пустився вплав через ріку (Фр., IV, 1950, 141);
Наглядачка наказала роздягатись догола (Хижняк, Тамара, 1959, 167).
Словник української мови (СУМ-11)