догорілий ДОГОРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до догорі́ти. Догорілий сірник. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках догорілий — догорі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови догорілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до догоріти. Великий тлумачний словник сучасної мови догорілий — Догорілий, -а, -е Догорѣвшій. Словник української мови Грінченка