догорілий

ДОГОРІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до догорі́ти.

Догорілий сірник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догорілий — догорі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. догорілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до догоріти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. догорілий — Догорілий, -а, -е Догорѣвшій. Словник української мови Грінченка