догоряючий

ДОГОРЯ́ЮЧИЙ, рідко ДОГОРА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до догоря́ти, догорати.

Біля догоряючого костра на острові залишився тільки Харитон Макарович (Мокр., Острів.., 1961, 98);

Він [асфальт] блищить в.. світлі догораючого дня (Ю. Янов., І, 1958, 135).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me