догрібатися
ДОГРІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОГРЕБТИ́СЯ, бу́ся, бе́шся; мин. ч. догрі́бся, гребла́ся, ло́ся; док.
1. Розгрібаючи, добиратися до чого-небудь.
2. Те саме, що догріба́ти 2.
*Образно. [Xомич:] Та я до самого начальника догребусь!.. (Ваш, Дніпр. зорі, 1953, 10).
3. тільки недок. Пас. до догріба́ти 1.
Словник української мови (СУМ-11)