догрівати

ДОГРІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОГРІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. перех. Закінчувати гріти; гріти до певної температури.

Догрівати чай.

2. неперех., рідко. Те саме, що пригріва́ти.

Тепер вони тілько трохи набік поодвертали голови, сонце догрівало найбільше у спину (Мирний, IV, 1955, 21);

// Досягати своїм теплом, промінням.

Туди вітер не довіє і сонечко не догріє (Сл. Гр.)

Значення в інших словниках

1. догрівати — догріва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. догрівати — -аю, -аєш, недок., догріти, -ію, -ієш, док. 1》 перех. Закінчувати гріти; гріти до певної температури. Догрівати чай. 2》 неперех., рідко. Те саме, що пригрівати. || Досягати своїм теплом, промінням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. догрівати — див. доробляти  Словник синонімів Вусика
4. догрівати — Догріва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. догріти, -грію, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.  Словник української мови Грінченка