догукатися

ДОГУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Довго гукаючи, примусити кого-небудь відгукнутися або прийти.

Хлопці не могли його [собаки] догукатися (Мик., II, 1957, 263).

Значення в інших словниках

1. догукатися — догука́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. догукатися — -аюся, -аєшся, док. Довго гукаючи, примусити кого-небудь відгукнутися або прийти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. догукатися — ДОГУКА́ТИСЯ див. догу́куватися.  Словник української мови у 20 томах
4. догукатися — Догукатися, -каюся, -єшся гл. Дозваться, докричаться. А ні достукаєшся, а ні догукаєшся. Кіев. Насилу догукався хлопця. Васильк. у.  Словник української мови Грінченка