догукнути

ДОГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було дути на відстані.

— Гей, люди, чи догукну до вас? (Ю. Янов., 1, 1954, 35).

Значення в інших словниках

1. догукнути — догукну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. догукнути — -ну, -неш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було чути на відстані.  Великий тлумачний словник сучасної мови