догукнути

ДОГУКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було дути на відстані.

— Гей, люди, чи догукну до вас? (Ю. Янов., 1, 1954, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догукнути — догукну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. догукнути — -ну, -неш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було чути на відстані. Великий тлумачний словник сучасної мови