догулюватися
ДОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ДОГУЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Багато гуляючи, зазнавати неприємностей.
[Чумак:] Догулявся чумачина. Що й копочки нема (Кроп., V, 1959, 335);
Дали документа на бланку. Писалося в нім зокрема: «Зняли за прогули й п’янку…» Отак догулявся Кузьма! (С. Ол., Вибр., 1959, 215).
Словник української мови (СУМ-11)